Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Постанова ВГСУ від 15.11.2016 року у справі №922/2290/13 Постанова ВГСУ від 15.11.2016 року у справі №922/2...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Постанова ВГСУ від 21.06.2016 року у справі №922/2290/13
Постанова ВГСУ від 15.12.2015 року у справі №922/2290/13
Постанова ВГСУ від 07.04.2015 року у справі №922/2290/13
Постанова ВГСУ від 15.11.2016 року у справі №922/2290/13

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 року Справа № 922/2290/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого І. Алєєвої, Л. Рогач

за участю представників: позивача Прокоф'єва Л.В. - дов. від 21.04.2016 р. відповідача Закаблуков А.С. - дов. від 05.01.2016 р. розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постановувід 29.08.2016 Харківського апеляційного господарського суду у справі№922/2290/13 господарського суду Харківської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

доХарківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" простягнення 23516725,75 грн.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" про стягнення 23 516 725,75 грн. заборгованості за договором про закупівлю природного газу № 030112-БО-32 від 23.01.2012 р., з яких: основний борг - 19 589 613, 98 грн., пеня у розмірі 1 562 420,58 грн., штраф у розмірі 1 651 272,98 грн., 3 % річних - 651 048,17 грн. та інфляційні витрати у розмірі 62 370,03 грн., посилаючись на приписи статей 525, 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, з підстав неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору щодо своєчасної оплати поставленого природного газу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.11.2014 р. (суддя Суслова В.В.) позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 19 589 613, 98 грн. основного боргу, 156 242,06 грн. пені, 165 127, 30 грн. штрафу та 651 048,17 грн. 3 % річних.

За апеляційною скаргою ПАТ "НАК "Нафтогаз України" Харківський апеляційний господарський суд (судді: Істоміна О.А., Білецька А.М., Горбачова Л.П.), переглянувши рішення господарського суду Харківської області від 17.11.2014 р. в апеляційному порядку, скасував його в частині задоволення клопотання відповідача та надання відстрочки виконання рішення суду на п'ять місяців - до 17 травня 2014 року, у задоволенні клопотання відмовив. В іншій частині рішення залишив без змін.

Не погодившись з судовими рішеннями ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою за результатами розгляду якої постановою Вищого господарського суду України від 07.04.2015 р. судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про стягнення з Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" інфляційних втрат у розмірі 62 370, 03 грн., були скасовані, і в цій частині справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду справи господарський суд Харківської області рішенням від 25.06.2015 р. (суддя Присяжнюк О.О.) у задоволенні позову в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 62370,03 грн. відмовив.

11.08.2015 р. від Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" до господарського суду Харківської області надійшла заява в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України про відстрочку виконання рішення господарського суду від 17.11.2014 року, яка ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.08.2015 р. була задоволена та відстрочено виконання рішення господарського суду Харківської області від 17.11.2014 р. у цій справі до 01.02.2016 р.

За апеляційною скаргою ПАТ "НАК "Нафтогаз України" Харківський апеляційний господарський суд (судді: В.І. Пушай, О.В. Плужник, О.А. Істомина), переглянувши ухвалу господарського суду Харківського області від 19.08.2015 р. в апеляційному порядку, постановою від 14.09.2015 р. залишив її без змін з тих же підстав.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.12.2015 р. було залишено без змін постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.09.2015 р. та ухвалу господарського суду Харківської області від 19.08.2015 р., а касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" - без задоволення.

У січні 2016 року Харківське обласне комунальне підприємство "Дирекція розвитку інфраструктури території" звернулось до господарського суду Харківської області з заявою в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України про відстрочку виконання рішення господарського суду від 17.11.2014 р. на строк до 31.12.2016 р., яка ухвалою господарського суду Харківської області від 04.02.2016 р. (суддя: Присяжнюк О.О.) була задоволена частково. Відстрочено виконання рішення господарського суду Харківської області від 17.11.2014 р. у цій справі на шість місяців - до 04.08.2016 р.

За апеляційною скаргою ПАТ "НАК "Нафтогаз України" Харківський апеляційний господарський суд (судді: Гетьман Р.А., Россолов В.В., Тихий П.В.), переглянувши ухвалу господарського суду Харківського області від 04.02.2016 р. в апеляційному порядку, постановою від 15.03.2016 р. залишив її без змін з тих же підстав.

Не погодившись з ухвалою господарського суду Харківської області від 04.02.2016 р. та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 р. ПАТ "НАК "Нафтогаз" оскаржило їх в касаційному порядку та за результатами розгляду його касаційної скарги постановою Вищого господарського суду України від 21.06.2016 р. вказані судові акти були скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду справи ухвалою господарського суду Харківської області від 14.07.2016 р. (суддя Жельне С.Ч.) заяву відповідача про відстрочку виконання судового рішення від 17.11.2014 р. у цій справі задоволено. Відстрочено виконання рішення господарського суду Харківської області від 17.11.2014 р. до 31.12.2016 р.

За апеляційною скаргою ПАТ "НАК "Нафтогаз України" Харківський апеляційний господарський суд (судді: Ільїн О.В., Терещенко О.І., Хачатрян В.С.), переглянувши ухвалу господарського суду Харківського області від 14.07.2016 р. в апеляційному порядку, постановою від 29.08.2016 р. залишив її без змін з тих же підстав.

ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 р. та ухвалу господарського суду Харківської області від 14.07.2016 р. та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні заяви Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури територій" про відстрочку виконання рішення суду від 17.11.2014 р. у даній справі, посилаючись на порушення та неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписів статей 42, 47, 32-34, 43, 121 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій не було надано належної оцінки доказам у справі та доводам позивача, окрім іншого, щодо його фінансового становища, на яке негативно вплине вже четверта відстрочка виконання судового рішення.

Скаржник також зазначає, що тривалість невиконання відповідачем основного зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу від 23.01.2012 р. щодо сплати за отриманий газ становить вже більше чотирьох років.

Скаржник наголошує на відсутності виняткових обстави, з якими приписи чинного законодавства пов'язують можливість надання відстрочки виконання судового рішення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України встановлено принцип обов'язковості виконання судових рішень та передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012 виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Як вбачається з матеріалів справи, Харківське обласне комунальне підприємство "Дирекція розвитку інфраструктури території" звернулось до господарського суду Харківської області із заявою в порядку частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення виконання рішення господарського суду Харківської області від 17.11.2014 р. посилаючись на скрутне фінансове становище підприємства.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.07.2016 р., залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 р. (які є предметом касаційного оскарження), було задоволено вказану заяву відповідача та відстрочено виконання рішення господарського суду Харківської області від 17.11.2014 р. до 31.12.2016 р.

Місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про доведеність відповідачем обставин, що ускладнюють виконання рішення у справі.

Проте, колегія суддів визнає такі висновки господарських судів попередніх інстанцій помилковими з огляду на таке.

За приписами статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у визначений строк. Тобто відстрочення виконання судового рішення пов'язано з об'єктивними, непереборними - виключними обставинами, котрі ускладнюють його вчасне виконання.

При вирішенні питання про відстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. При цьому, враховуються можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, а також такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Ухвалюючи оскаржувані судові акти та надаючи чергову відстрочку у виконанні судового рішення, господарські суди попередніх інстанцій наведені приписи залишили поза увагою, не встановили тих виключних (виняткових) обставин, котрі унеможливлюють чи утруднюють вчасне виконання судового рішення боржником, та є підставою для відстрочки його виконання, суди не врахували тривалість невиконання судового рішення боржником та невмотивовано, ґрунтуючись на припущеннях, послались на ймовірність (за настання певних умов) виконання боржником судового рішення. Проте, за приписами процесуального законодавства встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Господарські суди першої та апеляційної інстанцій не врахували матеріальні інтереси і фінансовий стан стягувача - ПАТ "НАК "Нафтогаз", негативні наслідки для нього у тривалій затримці виконання судового рішення (як вже зазначалося спірна заборгованість виникла на підставі договору купівлі-продажу природного газу від 23.01.2012 р. та була стягнута за рішенням господарського суду Харківської області, про відстрочення виконання якого боржник неодноразово звертався до суду, та яке було ухвалено 17.11.2014 р.), а відтак необґрунтовано надали боржнику відстрочку у виконанні вказаного судового рішення.

Поза тим, колегія суддів зазначає, що невиконання рішення суду на користь заявника або заявниці становить втручання в право на мирне володіння своїм майном, як це визначено у першому реченні пункту 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основних свобод (пункт 14 Рішення Європейського суду з прав людини справа "Шульга проти України").

Разом з тим, право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, також захищає і виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоді одній із сторін (пункт 33 Рішення Європейського суду з прав людини справа "Жовнер проти України" №56848/00).

Відповідно до статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відтак доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження.

Враховуючи викладене, оскаржені судові акти підлягають скасуванню, а касаційна скарга - задоволенню.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11110 , 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 р. у справі №922/2290/13 та ухвалу від 14.07.2016 р. господарського суду Харківської області скасувати, у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення відмовити.

Касаційну скаргу задовольнити.

Головуючий суддя Т.Дроботова

Судді І.Алєєва

Л.Рогач

logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати